Show Notes
Негашене вапно для депіляції, косметика з токсичних речовин і брови, які вищипували до тонкої лінії. Розповідаємо, як жінки в Середньовіччі намагалися відповідати ідеалам краси, хто ці ідеали формував і що про них думали тогочасні теологи. Епізод начитав співак, композитор, перекладач (зокрема серії книг про Гаррі Поттера) й засновник перших українських рок-гуртів «Quo vadis» та «Арніка» Віктор Морозов.
More from Буде тобі наука
Як формується прив’язаність і як досвід дитинства впливає на наші стосунки в дорослому віці? Чому одні люди бояться бути покинутими, а інші уникають емоційної близькості? Розбираємося, чим відрізняються надійний, тривожний та уникаючий типи прив’язаності, як вони впливають на довіру, самотність і реакції на стрес. А ще – чи можна змінити звичні сценарії у стосунках і навчитися почуватися безпечно поруч з іншими. Епізод начитала співачка, художниця, арт-менеджерка й авторка пісень Соломія Чубай.
Задовго до панків, хіпі та гіпстерів в Україні існували власні молодіжні субкультури. Денді влаштовували прогулянки містом як справжні перформанси, балаґули епатували шляхту, хлопомани намагалися зблизитися з народом, а батяри підкорювали вулиці Львова. Розбираємося, як виникали ці субкультури, чому приваблювали молодь і що залишили після себе.
Що спільного між рентгенівськими променями, електростанціями на змінному струмі в Чехії та українським перекладом Біблії? Усе це – частина життя Івана Пулюя. Він був фізиком та електротехніком, досліджував Х-промені, а ще разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким перекладав Біблію і Псалтир. Пулюй також відстоював використання української мови в освіті та церковному житті. У цьому епізоді розповідаємо про наукові дослідження Пулюя, його винаходи та суперечку про те, хто першим відкрив Х-промені.
Дана Скаллі з «Секретних матеріалів» стала рольовою моделлю для багатьох жінок у STEM. Її вплив навіть отримав окрему назву – ефект Скаллі. Розбираємося, що він означає, як CSI-ефект та інші образи з медіа впливають на вибір професії і чому представлення жінок у науці важливе.
Ми звикли бачити подвійну спіраль ДНК у підручниках, журналах, рекламі та наукових ілюстраціях. Але навіть там її часто зображають із помилками. Розбираємося, як насправді влаштована ДНК і чому точність її зображення важлива.